СНиП 3.06.03-85 від 1986-01-01. Магістралі для автомобілів.

Норми будівництва І ПРАВИЛА
Дата введення 1986-01-01
РОЗРОБЛЕНІ СоюздорНИИ (канд. Техн. Наук Б.С.Маришев, канд. Екон. Наук Е.М.Зейгер, канд. Техн. Наук О.І.Хейфец) і ДПІ "Союздорпроект" Минтрансстроя (В.В.Щербаков), ПРОМТРАНСНДІПРОЕКТ Держбуду СРСР (П.І.Зарубін).

Секреты устройства промышленного бетонного пола в деталях. Миллион квадратных метров. Возведение

ВНЕСЕНІ Міністерством транспортного будівництва.
ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ Главтехнормірованіем Держбуду СРСР (В.І.Чуев).
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Держкомітету СРСР у справах будівництва від 20 серпня 1985 року N 133.
На заміну СНиП III-40-78 "Правила виробництва і приймання робіт. Магістралі для автомобілів".

Контроль качества уплотнения щебеночного основания. Plate test.

1. Загальні положення
1.1. Реальні правила поширюються на будівництво нових і реконструкцію існуючих автомагістралей єдиного користування і відомчих, крім Не завжди доріг, випробувальних доріг підприємств промисловості і автозимников.
1.2. Під час будівництва та реконструкції автомагістралей крім вимог цих правил необхідно дотримуватися вимог, наявні в інших документах частини 3 СНиП, затвердженому проекті, а ще нормативах по техніці безпеки і промислової санітарії.
1.3. Під час будівництва та реконструкції автомагістралей слід вживати заходів з охорони обстановки природи. Технологічні рішення повинні враховувати недопущення заподіяння шкоди навколишньому природному обстановці і збереження стійкого природного балансу під час виконання робіт, порушення яких може викликати зміну геологічних або екологічних умов.
Чи не дозволяється пошкодження дерново-рослинного покриву, виконання планувальних і дренажно-меліораційних робіт за межами територій, відведених для будівництва дороги. Пошкодження, завдані природному обстановці в зоні тимчасового відведення в результаті будівництва тимчасових будівель і доріг, проїзду будівельного транспорту, стоянки машин, складування матеріалів і т.п., повинні бути усунені до моменту здачі дороги в експлуатацію.
При підборі методів виконання робіт і засобів механізації необхідно взяти до уваги необхідність виконання відповідних норм санітарії, норм гранично допустимих викидів небезпечних речовин в атмосферу і водні об’єкти та усунення або найбільшого зменшення інших видів негативних впливів на природу і прилеглі угіддя землі.
1.4. Склади органічних в’яжучих матеріалів повинні бути обладнані нагрівальної системою.
1.5. Матеріали з каменю (щебінь, гравій) слід, в основному, розвантажувати на бункерних прирейкових установках.
1.6. На майданчиках складування матеріалів на основі мінералів на території асфальто- і цементобетонних заводів (АБЗ та ЦБЗ), змішувальних установок, прирейкових і пріпірсових баз потрібно влаштовувати тверде покриття з відведенням води.
1.7. Роботу по влаштуванню шарів дорожнього одягу необхідно робити виключно на готовому і прийнятому відповідно до правил неперезволожених і недеформованому земляному полотні.
Покриття та основу із застосуванням в’яжучих матеріалів слід влаштовувати на сухому і чистому нижележащем шарі, а при застосуванні органічних в’яжучих матеріалів, крім того, — на непромерзшем шарі.
1.8. До початку облаштування кожного шару основи і покриття необхідно робити геодезичні роботи по закріпленню положення бровок і висотних відміток шарів. При використанні машин, оснащені автоматизованими стежать системами, закріплення бровок і висотних відміток виконується шляхом установки копірних струн з одного або 2-ух сторін шару, що укладається. Геодезичні роботи та їх контроль необхідно виконувати із застосуванням геодезичних інструментів.
1.9. Влаштування шарів дорожнього одягу в зимовий час дозволяється виключно по земляному полотну, повністю закінченому і прийнятим до настання негативних температур, крім будівництва в умовах вічної мерзлоти і двухстадийного будівництва.
1.10. Перед початком робіт по влаштуванню шарів дорожнього одягу в зимовий час земляне полотно або ніжній шар повинні бути очищені від снігу і льоду на ділянці змінної захватки. У снігопад і заметіль роботи по влаштуванню дорожнього одягу не допускаються.
1.11. Вибір складів сумішей для влаштування основ і покриттів необхідно робити відповідно до вимог відповідних нормативних документів до даних матеріалів.
1.12. Ущільнення котками шарів полотна землі, підстав і покриттів потрібно виконувати від країв до середини, при цьому кожен відбиток від попереднього проходу котка повинен перекриватися при подальшому проході не менше ніж на 1/3.
Швидкість руху катка, при відсутності спеціалізованих вказівок в цих правилах, повинна дорівнювати 1,5-2 кілометрів на годину на перших 2-3 проходах і доводити до кінця укатки до найбільшої робочої швидкості, згаданої в паспорті.
Число проходів катка і товщину шару, що ущільнюється з урахуванням коефіцієнта запасу на ущільнення матеріалів необхідно встановлювати за результатами перевірочного ущільнення. Результати перевірочного ущільнення потрібно заносити в єдиний журнал робіт.
1.13. При операційному перевірці якості робіт з улаштування дорожнього одягу слід контролювати по кожному укладають шару не менше ніж через кожні 100 м:
висотні мітки по осі дороги;
товщину шару неущільненого матеріалу по його осі;
рівність (просвіт під рейкою завдовжки 3 м на відстані 0,75-1 м від кожної кромки покриття (підстави) в п’яти контрольних точках, розміщених на відстані 0,5 м від кінчиків рейки і один від одного).
Список інших контрольованих параметрів і порядок їх контролю наведені у відповідних розділах цих Правил.
При виконанні контрольних робіт дозволяється використовувати нові швидкодіючі прилади, показання яких порівнянні з показаннями класичних приладів.
1.14. При розширенні проїзної частини автомагістралей у разі їх реконструкції слід забезпечувати щільне і рівне з’єднання укладаються шарів з існуючим дорожнім одягом.
1.15. При виконанні робіт на притрасових кар’єрах необхідно передбачати збір і в потрібних випадках збагачення відсіву дроблення, якщо є наявність різноміцних гірських порід — збагачення кам’яних матеріалів по своїй міцності.
При цілорічному робочому режимі кар’єра слід передбачати заходи щодо попередження обмерзання порід в масиві і змерзання гірничої маси в процесі видобутку і переробки.
2. Організація будівельно дорожніх робіт
2.1. Поточний метод будівництва необхідно використовувати як на будівництві всієї дороги, так і на індивідуальних її ділянках або при виконанні деяких видів будівельно дорожніх робіт.
В умовах будівництва групи розосереджених об’єктів невеликої довжини для виконання схожих варіантів робіт слід передбачати організацію спеціальних потоків, поступово переміщаються з одного об’єкта на інший в складі, в основному, одного комплексного потоку.
Швидкості потоків, величина організаційних і перерв технічного плану між виконанням окремих варіантів робіт повинні ставитися на основі техніко-економічного порівняння варіантів організації будівництва з урахуванням відповідної швидкості виконання дуже важких і складних будівельних процесів та інших організаційних та економічних факторів (досягнутого рівня застосування і ступеня готовності технічних ресурсів, можливості своєчасного маневрування ресурсами, застосування конструкцій і матеріалів, які дозволяють максимально повно механізувати процеси будівництва, застосування тутешніх матеріалів і ін.).
2.2. Під час будівництва відомчих автомагістралей виробничі способи робіт, вибір засобів механізації та матеріалів для будівництва слід визначати з урахуванням забезпечення збереження діючих і продуктивні можливості будівельних робіт нових комунікацій, споруд і будівель, а при виконанні робіт на території діючого підприємства — з урахуванням забезпечення нормальної його діяльності.
2.3. Під час будівництва автомагістралей необхідно застосовувати спеціальні дорожні машини і обладнання, мобільні ремонтні майстерні, спеціальні засоби транспорту і зв’язку, а ще мобільні і дуже легко транспортуються тимчасові споруди для розміщення робітників, влаштування складів, майстерень та ін.
2.4. Розташування АБЗ і ЦБЗ уздовж споруджуваної дороги і протяжність обслуговуваних ними ділянок повинні ставитися проектом організації будівництва відповідно до швидкості будівельного потоку.
При організації притрасових АБЗ і ЦБЗ, розміщених на значній відстані від ЖД станцій (пристаней), потрібно організовувати прирейкові (пріпірсовие) бази постачання матеріалами.
При темпах будівництва автомагістралей більше 50 км протягом року одна прирейковий база постачання повинна експлуатувати від 1 до 3 прітрассових стоянок заводу з приготування цементо- і асфальтобетонних сумішей.
2.5. Комплекти машин типу ДС-100 і ДС-110 при несуттєвих обсягах робіт на одному об’єкті або неможливості забезпечення на ньому потрібного фронту робіт необхідно застосовувати протягом одного будівельного сезону на двох-трьох об’єктах за умов їх повної завчасної підготовки до пристрою дорожнього одягу і чіткої організації роботи по передислокації машин.
2.6. Періоди виконання зосереджених робіт повинні забезпечувати дотримання прийнятої швидкості і ритмічності комплексного потоку будівельних робіт автомагістралей.
Примітка. До зосереджених відносяться будівельні роботи великих мостів, зведення регуляційних споруд, а ще полотна землі на індивідуальних ділянках у якій обсяг робіт з землею на 1 км, що перевищує усереднений обсяг робіт з землею на 1 км дороги в три і більше разів, або різко виділяються дуже високою складністю проведення робіт та трудомісткістю від робіт на сусідніх ділянках (переходи через болота, зсувні схили, погані грунти тощо.).
2.7. Заходи по організаційно-технічної підготовки будівництва автомагістралей, а ще заходи з охорони обстановки природи необхідно виконувати по ділянках дороги з урахуванням які передбачені проектною документацією черговості та термінів виконання будівельних робіт на кожному індивідуальному ділянці.

УШП .Проверка плотности грунта пенетрометром БелдорНИИ Д-51/BeldorNII D-51

2.8. Під час будівництва внутрішніх доріг підприємств промисловості необхідно дотримуватися таких умов:
спорудження полотна землі починати, в основному, після закінчення в зоні будівництва дороги робіт з вертикального планування;
спорудження дорожнього одягу виконувати, в основному, після завершення влаштування частих переїздів через ЖД шляху.
2.9. Під час будівництва внутрішньогосподарських автомагістралей в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах, які займаються сільським господарством і організаціях потрібно:
координувати терміни і порядок виконання деяких видів будівельно дорожніх робіт з тими землекористувачами, на виробничо-господарську діяльність яких (випас худоби, система крапельного поливу посівних площ і т.п.) вони можуть посприяти;
враховувати можливість тимчасового застосування, за погодженням з сільськогосподарськими підприємствами та організаціями, придатних для потреб дорожнього будівництва (за їх технічними специфіка) машин для сільського господарства і причіпного (навісного) їхня апаратура, а ще можливість тимчасового залучення трудових ресурсів, що вивільняються в підприємствах, які займаються сільським господарством і організаціях в окремі періоди виробництва в сільському господарстві;
враховувати, в обґрунтованих випадках, будівництво перерахованих доріг стадийно, забезпечуючи на першому етапі можливість відкриття тимчасового руху по земляному полотну або по одній з 2-ух смуг дорожнього одягу (з обмеженням виду і часу руху транспорту), а ще поліпшення, перш за все, труднопроезжіх ділянок дороги.
2.10. Вибір засобів механізації для виготовлення різних варіантів робіт під час будівництва автомагістралей необхідно робити відповідно до рекомендованим додатком 1 на основі техніко-економічного порівняння різних варіантів схем комплексної механізації даних робіт. Для виконання робіт в зимовий час в першій дорожньо-кліматичній зоні необхідно застосовувати, в основному, засоби механізації в північному виконанні.
Для розподілу матеріалів при влаштуванні шарів основ і покриттів, тим більше на дорогах I і II категорій, слід переважно застосовувати самохідні розподільники, оснащені автоматизованими стежать системами забезпечення напрямку руху і виконання вертикальних відміток.
3. Роботи з підготовки
3.1. Склад і обсяг геодезичної розбивочної основи, а ще фактичні відхилення при виконанні геодезичних робіт в процесі будівництва повинні відповідати вимогам СНиП 3.01.03-84.
3.2. У районах вічної мерзлоти при дорожньому будівництві за методом збереження грунтів в основі насипу в мерзлому стані розчищання дорожньої смуги від лісу і чагарнику необхідно робити на ширину основи насипу і тільки під час зими.
Пристрій просіки і корчування пнів "в заділ", а ще порушення мохорастітельного покриву в межах смуги відведення забороняються.
При дорожньому будівництві, запроектованих за принципом застосування при роботі в підставі полотна землі відтають грунтів, розчищення дорожньої смуги може виконуватися цілий рік і на всю її ширину.
3.3. Дозволяється залишати пні висотою не більше 10 см в основі насипів висотою не менше 1,5 м при влаштуванні одягу з поліпшеними дуже легкими, перехідними і нижчими типами покриттів.
3.4. Відходи розчищення повинні бути повністю вивезені до початку робіт з землею. Не дозволяється залишати відходи розчищення на кордоні смуги відведення.
За погодженням з органами лісового нагляду дозволяється ліквідація неділових відходів розчищення (поховання, спалювання) у спеціально відведених місцях, при дотриманні протипожежних вимог.
3.5. При підготовці до розробки ґрунтових кар’єрів і резервів необхідно виконати роботи по закріпленню на місцевості меж відведеної ділянки землі, розчищення території та влаштування землевозних доріг.
При відведенні під кар’єри та резерви місць потенційного збору води до початку розкриву і розробки грунту повинні бути влаштовані споруди поверхневого відводу води. При вологи грунтів, що підлягають розробці, більше допустимої, необхідно передбачати заходи по їх осушенню.
3.6. У випадках, коли будівництво автомобільної дороги випереджає пристрій перетинають її комунікацій розміщених під землею, слід за погодженням із зацікавленими організаціями враховувати попереднє укладання кожухів чи інших пристроїв для прокладки комунікацій без порушення цілісності полотна землі.
3.7. Після закінчення будівництва всі площі тимчасового відводу повинні бути рекультивовані згідно з вимогами проекту та передані землекористувачам.
4. Спорудження полотна землі
4.1. Будівельний процес полотна землі повинен бути організований, в основному, без розривів.
Розриви в зводиться земляному полотні допускаються на ділянках зосереджених робіт або розташування штучних споруд і на ділянках зі спеціальними грунтовими умовами, де роботи здійснюються за власним проектом, який передбачає технологічні або сезонні перерви (глибокі болота, зсувні ділянки, глибокі скельні виїмки тощо).
4.2. Земляне полотно, окрім випадків будівництва на планованих територіях промислових і сільськогосподарських підприємств, необхідно будувати з випередженням подальших робіт (доробком), величина якого повинна визначатися ПОС і забезпечувати постійне і рівномірне улаштування дорожніх основ і покриттів.
Протяжність зачепила полотна землі слід визначати в кожному конкретному випадку в залежності від в рік обсягів влаштування покриттів:
Річний обсяг пристрою До 20 20-50 Св. 50
Ступінь готовності земляного
зосереджені роботи Від 25 до 75 Від 50 до 100 Від 75 до 100
лінійні роботи (по Від 25 до 50 Від 25 до 75 Від 50 до 100
При дорожньому будівництві на планованих територіях промислових і сельскохозяіственних підприємств спорудження полотна землі необхідно виконувати безпосередньо перед влаштуванням основи дорожнього одягу.
4.3. На ділянках заділу земляне полотно має бути виконано до проектної позначки, поверхня його, включаючи відкоси, планувалося, укоси укріплені, забезпечена надійна робота водовідвідних споруд.
4.4. Насипу висотою більше трьох метрів з пилуватих і важких грунтів на глині ​​повинні бути завершені, в основному, за рік до пристрою асфальто- і цементобетонних покриттів, покриттів і підстав, які влаштовуються з використанням в’язких бітумів, а ще з матеріалів, укріплених цементом.
4.5. Під час будівництва насипів на слабких основах, застосуванні в земляному полотні перезволожених або заторфованних грунтів, відтають мерзлих грунтів, а ще при спорудженні полотна землі повністю в зимовий час до влаштування покриттів і основ, зазначених у п.4.4, повинен бути встановлений технологічний перерву для стабілізації полотна землі.
Під час технологічної перерви дозволяється влаштування руху будівельних транспорту з встановленням потрібних обмежень по швидкості і величиною навантаження.
Після завершення технологічного перерви поверхню полотна землі повинна бути планували і якщо необхідно зроблені досипання і ущільнення.
Приготування для основи полотна землі
4.6. Розбивку полотна землі необхідно виконувати відповідно до СНиП 3.01.03-84. При розбивці повинні бути винесені в натуру і закріплені всі пікети і плюсові точки, вершини кутів поворотів, основні і проміжні точки кривих і встановлені додаткові репери у високих (більше 3 м) насипів і глибоких (понад три метри) виїмок, поблизу штучних споруд, через 500 м на пересіченій місцевості, а ще на ділянках комплексів споруд і будівель дорожньої і автотранспортної служб. Розбивочні знаки дублюються за межами смуги виконання робіт.
Робоча розбивка контурів насипів і виїмок, інших споруд, висотних відміток, ліній ухилів поверхні укосів і т.д. виробляється від встановлених знаків пікетів і реперів не рідше ніж через 50 м на прямих і 10-20 м на кривих конкретно перед виконанням відповідних технологічних операцій.
4.7. Родючий ґрунт повинен бути знятий на встановлену проектом товщину зі всієї поверхні, що буде зайнята земляним полотном, резервами і іншими спорудами і скласти у вали вздовж кордонів дорожньої смуги або в штабелі в спеціально відведених місцях.
4.8. Роботи по влаштуванню нагірних канав, валів, водоприймальних колодязів та інших споруд, які призначені для перехоплення і відводу від дороги зливових, паводкових і розтане вод, слід здійснювати до початку ключових робіт зі спорудження полотна землі. Будівництво водовідвідних споруд необхідно виконувати, почавши з понижених місць рельєфу.
4.9. Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій в підставі полотна землі необхідно виконувати, в основному, до початку будівництва насипів. Щільність грунту при зворотній засипці траншей з прокладеними комунікаціями повинна бути не нижче необхідної для полотна землі на відповідній глибині.
4.10. Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каменів і грудок, їх діаметр перевищує 2/3 товщини шару, що влаштовується, а ще від сторонніх предметів.
Поверхня основи повинна бути вирівняна. У недренажних грунтах поверхні надається двосхилий або односхилий поперечний ухил. Ями, траншеї, котловани і інші місцеві пониження, в яких може стояти вода, в процесі поверхневого вирівнювання засипаються недренуючим грунтом з його ущільненням.
4.11. Ущільнення підстави насипів і виїмок на необхідну глибину необхідно виконувати безпосередньо перед влаштуванням верхніх шарів. Якщо необхідна глибина ущільнення перевершує товщину шару, добре ущільнюється наявними засобами, зайвий грунтовий шар знімають, пересувають на іншу захватку або до тимчасового кавальєр і ущільнюють шар знаходиться знизу, після віддалений грунт повертають на ущільнений шар знаходиться знизу підстави і ущільнюють до необхідної щільності.
4.12. При розширенні існуючих насипів в процесі реконструкції дороги поверхня укосів повинна бути розпушена, на схилах насипів висотою понад два метри влаштовані уступи шириною не менше двох метрів.
Розробка виїмок і будівництво насипів
4.13. Розробку виїмок та резервів необхідно почати, в основному, з понижених місць рельєфу. В процесі будівництва повинен бути гарантований постійний відведення поверхневих вод з усієї зони виконання робіт. Тимчасові пристосування для збору поверхневого стоку і відведення води здійснюються відповідно до вимог СНиП III-8-76.
4.14. Розробку виїмок та відсипання насипів на крутосхилах крутіше 1: 3 або зсувних схилах дозволяється робити тільки після будівельних робіт спеціалізованих пристосувань для захисту.
4.15. У нескельних грунтах виїмки слід розробляти відповідно до вимог СНиП III-8-76. Недобір слід усунути при проведенні робіт по плануванню конкретно перед спорудженням шарів одягу.
4.16. Застосування в одному шарі насипу різноманітних видів грунтів не дозволяється, крім випадків, коли таке рішення спеціально розраховане проектом. При зміні виду грунту в місці його розробки шари різноманітних видів слід сполучати по типу виклинювання.

4.17. Відсипання ґрунту в насип необхідно робити від країв до середини шарами на всю ширину полотна землі, включаючи откосние частини. Подальша підсипка крайових або укісних частин забороняється.

У разі, коли не розраховане ущільнення укосів спецзасобами, дозволяється, з метою ущільнення грунту в крайових частинах, прилеглих до укосу, відсипати шар на 0,3-0,5 м ширше проектного риси насипу. Розширення не буде потрібно при влаштуванні насипів з великоуламкових і грунтів з піску і при висоті насипу менше 2,0 м з укосами 1: 2 і положе.
Зайвий грунт прибирають при плануванні укосів на останньому етапі будівництва насипу і застосовують для досипання узбіч, влаштування з’їздів, рекультивації і т.п.
Будь шар слід вирівнювати, виконуючи проектного поздовжнього похилу. Перед ущільненням поверхня відсипається шару повинна бути планувалося під двосхилий або односхилий поперечний профіль з ухилом 20-40% до брівкам полотна землі.
Рух транспортних засобів, відсипався на насипу наступний шар, потрібно налаштовувати по всій його ширині.
4.18. Щільність грунту після ущільнення шару не повинна бути меншою за встановлену вимогами СНиП 2.05.02-85.
4.19. Грунтове ущільнення в обмежених умовах при засипці водопропускних труб, опор і в конусах мостів необхідно робити з використанням спеціалізованих засобів ущільнення віброударної або ударної дії. Чи не дозволяється ущільнення трамбуючими плитами на відстані менше трьох метрів від штучних споруд та при висоті засипки над трубою менше двох метрів.
Дозволяється у труб робити відсипання і пошарове грунтове ущільнення поздовжніми (по відношенню до труби) проходами бульдозера і ковзанок. При цьому відсипання і грунтове ущільнення слід вести з двох сторін труби шарами однакової товщини.
4.20. Ущільнення пухких грунтів на глині ​​слід, в основному, починати кулачковими, гратчастими катками або катками на пневматичних шинах з неповною баластної навантаженням (масою 10-16 т) і завершувати — катками на пневматичних шинах масою 25 т і більше або самохідними вібраційними котками масою 16 т и більше.
4.21. Ущільнення грунтів необхідно робити при вологи, близькою до підходящої.
Вологість грунтів, ущільнюються котками на пневматичних шинах, по відношенню до оптимального значення, визначеного за ГОСТ 22733-77, не повинна виходити за межі наведених в табл.1.
4.22. При вологи менш придатною слід підвищувати кількість проходів катка, а при вологи менше допустимих значень, перерахованих в табл.1, зволожувати грунт.
При ущільненні грунтів з піску віброкатків необхідно перевірити можливість досягнення необхідної щільності при їх природної вологості.
4.23. При застосуванні грунтів, що мають вологість більшу допустимих значень, необхідно передбачати просушування грунту: справжнім способом, введенням піску, сухого малосвязного грунту, шлаків, неактивних зол, що укладаються у вигляді дренуючих шарів або водопоглинаючої прошарків, а ще активних добавок (вапно, золи виносу, гіпс і ін.), які використовуються для осушення грунтів на глині ​​в підставі і верхньої частини полотна землі.
| | Вологість при необхідному |
| Вид | коефіцієнті ущільнення |
| Грунту | 1-0,98 | 0,95 | 0,90 |
Піски пилуваті, Чи не більше 1,35 Чи не більше 1,6 не нормується

Показник ущільнення грунту. Визначення щільності ґрунту

Готуючись до забудови, проводять спеціалізовані дослідження і тести, що визначають придатність ділянки до майбутньої роботи: беруть проби ґрунту, обчислюють рівень залягання вод пролягають під землею і обсследуют інші особливості ґрунту, які допомагають визначити можливість (або її відсутність) будівництва.

Проведення подібних заходів сприяє підвищенню технічних показників, завдяки чому вирішується кілька проблем, що з’являються в процесі будівництва, наприклад, просідання грунту під вагою конструкції з усіма витікаючими наслідками. Перше її зовнішній прояв виглядає як утворення тріщин на поверхні стін, а все разом з іншими факторами до часткового або повного руйнування об’єкта.

Показник ущільнення: що це?

Під показником ущільнення грунту мають на увазі безрозмірний показник, який, по суті, вважається обчисленням з відносини щільність грунту / щільність грунтаmax. Показник ущільнення грунту розраховується з урахуванням геологічних показників. Кожен з них, незалежно від породи, пористий. Він пронизаний дуже і дуже маленькими постатями, які заповнюються вологою або повітрям. При виробленні ґрунту обсяг таких порожніх місць збільшується в кілька разів, що призводить до підвищення пухкості породи.

Важливо! Показник щільності насипний породи значно менше, ніж ті ж характеристики утрамбованого грунту.
Власне показник ущільнення грунту визначає необхідність підготовки ділянки до будівельних робіт. Спираючись на дані показники, готують піщані фундаментної подушки і його підставу, додатково ущільнюючи грунт. Якщо дану деталь втратити, він може злежуватися і під вагою конструкції почне просідати.

Показники ущільнення грунту

Показник ущільнення грунту показує рівень уплотненности грунту. Його значення змінюється в рамках від 0 до 1. Для підстави бетонного фундаменту із залізобетонних смуг нормою вважається показник в >0,98 бала.

Специфіка визначення коефіцієнта ущільнення

Щільність скелета грунту, коли земляне полотно піддають типовим ущільнення, обчислюється в умовах лабораторії. Важлива схема дослідження полягає в приміщенні зразка грунту в сталевий циліндр, який стискається під впливом зовнішньої грубої механічної сили — ударів падаючого вантажу.
Важливо! Найвищі показники щільності грунту відзначаються у порід з вологою трохи вище норми. Ця залежність відображена на графіку нижче.

Кожне земляне полотно має власну оптимальну вологу, при якій і досягається високий рівень ущільнення. Даний показник також обсследуют в умовах лабораторії, додаючи породі різну вологість і порівнюючи показники ущільнення.
Справжні дані — це фінішний результат досліджень, що вимірюється по завершенні всіх лабораторних робіт.

Методи ущільнення і обчислення коефіцієнта

Розташування визначає якісний склад грунтів, будь-який з них має власні властивості: щільністю, вологістю, здатністю до просідання. Тому дуже важливо створити комплекс заходів, що йде на гарне поліпшення характеристик для будь-якого типу грунту.
Вам вже відомо поняття коефіцієнта ущільнення, предмет якого вивчається строго в умовах лабораторії. Проводять подібну роботу відповідні служби. Показник ущільнення грунту визначає методику впливу на грунт, внаслідок якої він отримає нові характеристики міцності. Проводячи ці дії, головне не забути врахувати відсоток посилення, що прикладається для отримання потрібного результату. Якщо з цього виходити вираховується показник ущільнення ґрунтів (таблиця нижче).

Динамический плотномер грунта ДПГ-1.2

Типологія методів ущільнення грунту

Існує відносна система підрозділи методів ущільнення, групи яких виникають виходячи з методу досягнення мети — процесу виведення кисню з ґрунтових шарів на певній глибині. Так, розрізняють поверхневе і глибинне дослідження. Виходячи з типу дослідження, фахівці вибирають систему устаткування і визначають спосіб його використання. Методи дослідження грунту бувають:

• статичними;
• вібраційними;
• ударними;
• комбінованими.

Кожен з типів обладнання відображає метод використання сили, наприклад пневматичний каток.

Частково подібні прийоми використовуються в малому приватному будівництві, інші тільки при побудові широкомасштабних об’єктів, будівництво яких погоджено з місцевою владою, тому що певні з будівель такого типу можуть впливати не тільки на встановлений ділянку, а й на навколишні об’єкти.

Коефіцієнти ущільнення і норми СНиП

Всі операції, які пов’язані з будівництвом, чітко регламентуються законом, тому строго контролюються відповідними організаціями.
Коефіцієнти ущільнення ґрунтів СНиП визначає пунктом 3.02.01-87 і СП 45.13330.2012. Дії, описані в нормативах, були оновлені і актуалізовані в 2013-2014 роках. У них описуються ущільнення для різного роду грунту і грунтових подушок, що застосовуються при будівництві фундаменту і будівель різного роду комбінацій, в тому числі і підземних.

Як визначають показник ущільнення?

Найлегше визначити показник ущільнення грунту за методом ріжучих кілець: металеве кільце підібраного діаметра і певної довжини забивають в грунт, під час чого порода щільно кріпиться всередині сталевого циліндра. Після чого масу пристрою вимірюють на вагах, а по завершенні зважування вичитують вага кільця, отримуючи чисту масу грунту. Це число поділяють на обсяг циліндра і отримують заключну щільність грунту. Після цього її поділяють на показник максимально потенційної щільності і отримують обчислюється — показник ущільнення для цієї ділянки.

Варіанти обчислення коефіцієнта ущільнення

Розглянемо визначення коефіцієнта ущільнення грунту на прикладі:

• значення найбільшої щільності ґрунту — 1,95 г / см 3;
• діаметр ріжучого кільця — 5 см;
• висота ріжучого кільця — 3 см.

Потрібно встановити показник ущільнення грунту.
З подібною практичним завданням впоратися куди легше, ніж може здатися.
Для початку забивають циліндр в грунт повністю, після цього виймають його з грунту так, щоб простір всередині залишалося заповненим землею, але зовні ніякого накопичення грунту не відзначалося.
За допомогою ножа грунт виймають із сталевого кільця і ​​зважують.
Наприклад, маса грунту становить 450 грам, обсяг циліндра 235,5 см 3. Розрахувавши за формулою, набуваємо число 1,91г / см 3 — щільність грунту, звідки показник ущільнення грунту — 1,91 / 1,95 = 0,979.
Будівництво будь-якої будівлі або конструкції — серйозний процес, якому передує ще більш важливий момент підготовки забудовується ділянки, проектування передбачуваних будівель, розрахунку загального навантаження на грунт. Стосується це всіх підряд будівель, які призначаються для довгої експлуатації, термін якої вимірюється десятками, а то й сотнями років.