Будівництво та ремонт

Сніп ii-35-76

СНиП II-30-76. Внутрішній водопровід і каналізація будівель

1. Загальні вказівки
2. Визначення розрахункових витрат в водопровідних системах і каналізації
3. Системи внутрішніх водопроводів
4. Мережі водопроводу і арматура
5. Пристрої щоб провести вимірювання кількості та водорасхода
6. Розрахунок мережі водопроводу
7. Насосні установки для водозабезпечення
8. Запасні і регулюючі ємності
9. Додаткові вимоги до систем внутрішнього водопроводу в особливих природних і кліматичних умовах
10. Стічної системи
11. Санітарні прилади та приймачі каналізаційних вод
12. Мережі внутрішньої каналізації
13. Місцеві установки для очищення і перекачування каналізаційних вод
14. Розрахунок мереж каналізації
15. Внутрішні стоки для відведення води
16. Додаткові вимоги до систем внутрішньої каналізації та водовідведення в особливих природних і кліматичних умовах
Додаток 3. Сортамент і область використання труб
розроблено: Загальноросійський теплотехнічний ВНЗ
розроблено: ГУ ГЦМПП
розроблено: Міністерство цивільної авіації СРСР
розроблено: Мінзв’язку РФ
розроблено: МНІІТЕП
розроблено: МПС
розроблено: НДІ санітарної техніки Міністерства промисловості стор. Матеріалів
розроблено: Сантехпроект Держбуду СРСР
розроблено: Друкарня ФДМ ВНІЇПО МНС Росії
прийнято: Державна податкова служба РФ
прийнято: ПНИИИС Держбуду СРСР
прийнято: Стройиздат
затверджено: ВНІПІтеплопроект Мінмонтажспецбуду СРСР 19.08.1976
затверджено: Держбуд СРСР (Держком Ради Міністрів СРСР у справах будівництва) 19.08.1976
затверджено: Центральне бюро НТІ 19.08.1976

СНиП II-35-76. СНиП ІІ-35-76. Норми будівництва і правила. Частина ІІ. Норми проектування. Глава 35. Котельні (Для використання в Україні) (45062)

для! застосування на территории України
відповідно до наказу Мінбуду України
від 22.03.2006 р. № 74
Із врахування чінніх змін та ДОПОВНЕННЯ

Норми будівництва І ПРАВИЛА

Перевидання здійснене для! Застосування на территории України відповідно до наказу Мінбуду України № 74 від 22.03.06 р. Із врахування:
-Зміни, внесеної ухвалив Держбуду СРСР № 140 від 08.09.77 р., чінної з 01.01.78 р .;
-зміні, внесеної ухвалив Держбуду СРСР № З від 11.01.85р., чінної з 01.01.90р .;
-ДОПОВНЕННЯ, чинного з 01.10.94 р. только на территории України (наказ Держкоммісто-будування України № 35 від 20.09.94р.);

  • Зміни № 1, чінної з 01.01.99 р. только на территории України (наказ Держбуду Україні№ 285 від 14 грудня 1998р.);
  • Зміни № 2, чінної з 01.12.2003 р. только на территории України (наказ Держбуду Україні№175 від 20.10.03 р.);

-Зміни № 3, чінної з 01.07.2006р. только на территории України (наказ Мінбуду України № 74від 22.03.06р.).
Актуалізація нормативного документа виконан технічним комітетом стандартизації "Будівельніматеріалі"Мінбуду України.
Ради Міністрів СРСР
у справах будівництва
Норми будівництва і правила
СНиП П-Г.9-65, СН 350-66
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
1.1.Реальние норми і правила должнисоблюдаться під час проектування нових і рекон-струіруемих котелень (теплогенеруючих установок) спарових, водогрійними і пароводогрейнимікотламі, незалежно від продуктивності, здавленням пара не більше 10 кгс / см2 * і з темпе-ратура води не більше 200 ° С.
Примітка. Реальні норми і правила не поширюються на проектування теплогенеруючих установок теплових електростанцій, мобільних теплогенеруючих установок, теплогенеруючих установок з котлами галан, котлами-утилізаторами, котлами з високотемпературними органічними тепловими носіями (ВОТ) та іншими спеціальними типами котлів для технологічних цілей, теплогенеруючих установок для поквартирних опалювальних систем.

  1. Під час проектування теплогенеруючих установок з котла-ми, підвідомчими Госгортехнадзору СРСР (з тиском пари понад 1,7 кгс / см2 і темпера-турою води понад 115 ° С), крім справжніх норми правил слід дотримуватися, наприклад, правила безпеки, затверджені Госгортех- наглядом СРСР.
  2. Проектування нових і реконструюються-ваних теплогенеруючих установок повинно виконуватися в соот-повідно до затверджених схемами Теплоснаб-вання.

При відсутності затвердженої схеми забезпечення тепла проектування теплогенеруючих установок дозволяється на підставі відповідних техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО), узгоджених відповідно до правил.
(Змінена редакція. Змін. № 2)

Kd.i: ч. 5.2 Только так правильно. Свес металлочерепицы. Лучший вариант.

1.4.Котельние установки за призначенням підрозділами-ються на:
опалювальні — для забезпечення теплом опалювальних систем, вентиляції та гарячого водозабезпечення;
опалювально-виробничі — для забезпечення теплом опалювальних систем, вентиляції, гарячого водопостачання і для технологічного теплопостачання;
* Тут і далі зазначено беззастережне тиск.
виробничі — для технологічного теплопостачання.
1.5.Котельние установки по розміщенню на генераль-ном плані діляться на:
прибудовані до будинків іншого призначення; вбудовані в будинки іншого призначення незалежно від поверху розміщення.
1.6.Для теплогенеруючих установок, прибудованих до вироб-вальних будівлям промислових підпри-ємств, загальна продуктивність устанавліваемихкотлов, а ще продуктивність кожного кіт-ла і параметри теплоносія не нормуються.
Для теплогенеруючих установок, вмонтованих в будівлі для виробництва підприємств промисловості, при використанні котлів з тиском пари до 1,7 кгс / см2 і водної температурою до 115 ° С продуктивність котлів не нормується. Продуктивність котлів з тиском пари понад 1,7 кгс / см2 і водної температурою понад 115 ° С не повинна бути більше величин, встановлених Правил будови і безпечної експлуатації парових і генераторів тепла, затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР.
1.7.Для будівель житлового типу дозволяється проек-тирование прибудованих теплогенеруючих установок, працюю-чих на природному газі.
Дозволяється проектування теплогенеруючих установок ("дахових"), Що працюють на природному газі, що розташовуються на плоских дахах і в приміщеннях горища виробничих, житлових та будівель громадського значення і споруд висотою до тридцяти метрів включно, а ще проектування реконструкції існуючих теплогенеруючих установок, що працюють на природному газі, розміщених в підвальних і цокольних поверхах таких будівель при обґрунтуванні відсутності можливості їх закриття.
Проектування вищевказаних теплогенеруючих установок дозволяється при використанні генераторів тепла з температурою водонагріву до 115 ° С, які не мають барабанів, тепловою потужністю
Державним проектним інститутом
"сантехпроект" Держбуду СРСР
комітету Ради Міністрів СРСР
у справах будівництва
від 31 грудня 1976 № 229
1 січня 1978 р.
кожний не більше 1,25 МВт (1 Гкал / год). Загальна теп-лопроізводітельность встановлюваних котлів не повинна бути більше 3,75 МВт (3,2 Гкал / год).
(Змінена редакція. Доповнення, вим. № 1, вим. № 3)
1.8.Котельние установки, прибудовані до громадськості-ним будівлях і спорудах та до вспомогательнимзданіям підприємств промисловості, а такжекотельние, вбудовані в будівлі встановленого зв-чення, дозволяється проектувати при примі-нении котлів з тиском пари до 1,7 кгс / см2 ітемпературой води до 115 ° С. При цьому під вбудо-енних теплогенеруючих установок забороняється передбачати-вать котли, які призначаються для роботи нажідком паливі з температурою спалахування парів-нижче 45 ° С.
У вмонтованих теплогенеруючих установок дозволяється враховувати генератори тепла, що призначаються для роботи на природному газі, які не мають барабанів, тепловою потужністю кожний не більше 1,25 МВт (1 Гкал / год).
Загальна продуктивність котлів, що встановлюються у вмонтованих теплогенеруючих установок, не повинна бути більше:
а) під час роботи рідкопаливних котлів -3 Гкал / год; під час роботи котлів на природному газі -3,75 МВт (3.2 Гкал / год);
б) під час роботи твердопаливних котлів:
з наведеної сірчистого до 0,5% і наведеної зольністю до 2,5% — 1,5 Гкал / год;
з наведеної сірчистого до 1% і наведеної зольністю до 5% — 0,5 Гкал / год.
Загальна продуктивність котлів, що встановлюються в прибудованих теплогенеруючих установок, не вичерпується.
Проектування теплогенеруючих установок, прибудованих до будівель дитячих ясел-садів, загальноосвітніх шкіл, лікарень і поліклінік, санаторіїв, закладів відпочинку, піонерських таборів, а ще теплогенеруючих установок, вмонтованих в будівлі кінцеву точку, що не дозволяється.
(Змінена редакція. Змін. № 1)
1.9.Проектірованіе теплогенеруючих установок, прибудований-них до складів горючих матеріалів, легковос-пламеняющіхся і горючих рідин, не допуска-кається, крім складів палива для ко-них (п. 11.51 цих норм і правил).
1.10.Не дозволяється розмішати встроенниекотельние під приміщеннями громадського наз-чення (фойє і залами для глядачів, торговиміпомещеніямі магазинів, класами і аудиторіями освітніх установ, залами їдалень, ресто-Ранов, роздягальнями та мильними лазень, душі-вимі і т.п.) і під складами горючих материа-
лов, а дахові котельні установки — саме над зазначеними приміщеннями, залами очікувань, груповими кімнатами дитячих садків і приміщеннями з вибухонебезпечними зонами, а ще приміщеннями категорій А та Б за вибуховою, вибухо-пожежними і пожежної небезпеки.
(Змінена редакція. Змін. № 1)
1.11.Потребітелі тепла по надійності теплопостачання належать:
до першої категорії — споживачі, порушення теплопостачання яких пов’язане з небезпекою для життя людей або з великою шкодою народному господарству (пошкодження тех. обладнання, груповий шлюб продукції);
до другої категорії — інші споживачі тепла.
Переліки споживачів тепла першої категорії запевняють союзні і союзно-республіканські міністерства і відомства за погодженням з Держпланом СРСР і Держбудом СРСР.
1.12.Котельние установки по надійності відпуску тепла споживачам відносяться:
до першої категорії — котельні установки, що є одним джерелом тепла тепломережі і забезпечують споживачів першої категорії, які не мають індивідуальних резервних джерел тепла;
до другої категорії — інші котельні установки.
1.13.Тепловие навантаження для розрахунку і вибору обладнання теплогенеруючих установок повинні визна-ляться для трьох характерних режимів:

Где установить газовый котел для отопления?

максимально-зимового — при середній температурі повітря зовні в найбільш холодну п’ятиденку;
найбільш холодного місяця — при середній температурі повітря зовні в найбільш холодний місяць;
річного — при розрахунковій температурі повітря зовні теплого періоду (розрахункові параметри А).
Зазначені середні і розрахункові температури повітря зовні приймаються відповідно до норм прийнятих в будівництві і правилами по будівельній кліматології і геофізики і з проектування опалення, вентиляції та повітряного кондиціонування.

Блочно-модульные здания на 60 человек СтилсГрупп

  1. Для теплопостачання будівель і споруд-ний, що мають чергове опалення або в работесістем опалення яких допускається перерва-ви, необхідно передбачати можливість робо-ти обладнання теплогенеруючою установці при даних умовах.
  2. Розрахункова продуктивність котель-ної встановлюється сумою часових витрат тепла

на опалення і вентиляцію при максимально-зимовому режимі, розрахункових витрат тепла на гаряче забезпечення водою, що визначаються відповідно до норм прийнятих в будівництві і правилами з проектування гарячого водозабезпечення, і розрахункових витрат тепла на технологічні цілі. При підрахунку розрахункової продуктивності теплогенеруючою встановлення повинні передбачатися також витрати тепла на свої потреби теплогенеруючою установці і тепловтрати в котельної установки і в теплових мережах.
Примітка. Розрахункові витрати тепла на технологічні цілі повинні братися з урахуванням можливості розбіжності найбільших витрат тепла окремими споживачами.
1.16.Кол-во і одиничну виробляй-ність котлоагрегатів, що встановлюються вкотельной, необхідно підібрати по розрахункової продуктивності теплогенеруючою установці, перевіряючи режімработи котлоагрегатів для теплого періоду року; при цьому в разі виходу з ладу наібольшегопо продуктивності котла в теплогенеруючих установках первойкатегоріі залишилися повинні забезпечувати від- пуск тепла споживачам першої категорії:
на технологічне теплопостачання та вентиляційні системи — у кількості, визначеній мінімально допустимими навантаженнями (незалежно від температури повітря зовні);
на опалення та гаряче забезпечення водою — у кількості, визначеній режимом найбільш холодного місяця.
У разі виходу з ладу одного котла незалежно від категорії теплогенеруючою установці кількість тепла, що відпускається споживачам другої категорії, які не -норміруется.
Максимальна кількість котлів, що встановлюються в котельні установки, встановлюється на підставі техніко-економічних розрахунків.
У теплогенеруючих установках повинна передбачатися установка як мінімум кілька котлів, крім виробничих теплогенеруючих установок другої категорії, в яких дозволяється установка одного котла.

  1. У проектах теплогенеруючих установок слід приймати-мати фабричні і стандартні компоновки котло-агрегатів і додаткового устаткування.
  2. У проектах теплогенеруючих установок слід перед-сматривать:

котли, економайзери, підігрівачі повітря, золоуловители і інше обладнання в блоковому транспортабельном виконанні дуже високої заводської готовності;
укрупнені монтажні блоки трубо-проводів і газовоздухопроводов;
укрупнення груп технологічно пов’язаного між собою додаткового обладнання
шляхом компонування його в транспортабельні монтажні блоки з трубопроводами і арматурою.
1.19.Вне будівель теплогенеруючих установок, на откритихплощадках, дозволяється розташування тягодутье-вих машин, золоуловителей, деаераторів, Декар-бонізаторов, освітлювачів, баків різного наз-чення, підігрівачів мазуту; при цьому сле-дует враховувати заходи щодо забезпе-ню хорошою і безпечною експлуатації, захист від замерзання трубо-проводів і арматури, а ще заходи з охорони навколишньогосередовища від бруду.

Требования к котельной в частном доме для газового котла снип Твердотопливный котел Дизельный котел

Для кліматичних районів з середньою температурою найхолоднішою п’ятиденки нижче мінус 30 ° С і для районів пилових бур відкрита установка тягодутьевих машин може передбачатися, якщо це дозволяється техусловиями або інструкцією по експлуатації заводів-виробників.
1.20.Технологіческая схема і компоновкаоборудованія теплогенеруючою установці повинні забезпечувати:
ідеальну механізацію та автоматизацію тих. процесів, безпечне і зручне обслуговування устаткування;
установку обладнання по чергах;
найменшу протяжність комунікацій;
ідеальні умови для механізації робіт по ремонту;
можливість в’їзду в теплогенеруючу установку наземного транспорту (автонавантажувачів, електрокарів) для перевезення вузлів устаткування і трубо-проводів під час виготовлення робіт по ремонту.
Для робіт по ремонту вузлів устаткування, арматури і трубо-проводів масою понад 50 кг необхідно передбачати, в основному, інвентарні вантажопідйомні пристрої (електрокари, автомобільні крани).
При неможливості обслуговування обладнання з використанням інвентарних пристроїв під ці цілі дозволяється враховувати нерухомі механізми для підйому вантажів (талі, тельфери, підвісні і крани мостового типу). Нерухомі вантажопідйомні пристрої, які необхідні при виконанні тільки робіт з монтажу, проектом не передбачаються.
Для забезпечення ремонту обладнання, що встановлюється на майданчиках відкритого типу, необхідно передбачати, в основному, наземні безрейкові крани.

Related Articles

Добавить комментарий

Back to top button